Поглядам дитини з усіх питань, що стосуються її життя, має надаватись належна увага. Навколишнє середовище та зміни клімату – питання, яке торкається дітей сьогодні та значно впливає на їхнє майбутнє. В цій статті розкрито досвід участі дітей з України в онлайн-консультаціях щодо Загального коментаря Комітету ООН №26, присвяченому питанням шкоди довкіллю та змінам клімату.

Контекст війни.

Перетин російськими військами кордону зі сторони Білорусі 24-го лютого 2022 року став початком повномасштабної війни в Україні.

Воєнні дії мають прямий, негайний та відтермінований вплив на благополуччя дітей та молоді. Збройні конфлікти впливають на права дітей, включно з (але не обмежуючись) правом на здоров’я (ускладнюючи доступ до отримання медичних послуг), правом на освіту (адже деякі школи були вимушені призупинити свою повсякденну роботу або значно її трансформувати; а діти, які проживають на окупованих територіях були обмежені у можливості скласти іспити та вступити у заклади вищої освіти), та правом на сім’ю (адже більшість дітей пережили розлуку мінімум з одним з батьків).

Збройні конфлікти спричиняють вимушене переміщення як в межах країни (переселення до більш безпечних територій, залишаючи при цьому свою громаду, школу, друзів, але продовжуючи життя у своїй країні, і власній культурі та мовному оточенні), так і за кордон.

Право на участь у діях, спрямованих на захист навколишнього середовища.

Участь може мати позитивний вплив на дітей, які переживають збройний конфлікт. Вона дозволяє дітям озвучувати власні погляди та бути почутими з питань, які значно впливають на їхнє життя, що привносить деякий контроль в такі хаотичні часи.

Поза досвідом війни, діти в Україні зіштовхуються з руйнівними наслідками змін клімату та навколишнього середовища, і вони мають право висловлюватись з цих питань і приймати рішення стосовно довкілля та змін клімату. Це, в свою чергу, також заохочує думати про майбутнє, сподіватись, планувати, рухатись вперед.

Залучення дітей, які переживають міжнародний збройний конфлікт в Україні.

Зважаючи на перспективу позитивного впливу участі на дітей та молодь, які живуть у часи війни, та вірячи у цінність можливості для них висловити власні думки з кожного питання, яке значиме для їхнього життя, я була переконана у важливості дати дітям з України можливість взяти участь в консультаціях щодо  Загального коментаря Комітету ООН з прав дитини №26.

Я шукала платформи, які б містили інформацію щодо залучення дітей в його формування, але не знайшла таких. Тому я прийняла рішення створити онлайн-сторінку, яка б містила інформацію про Загальний коментар №26, а також сам опитувальник, аби діти могли заявити свої думки та занепокоєння в рамках онлайн-консультації.

Працюючи над поширенням опитувальника в Україні, я вжила таких заходів, аби участь була безпечною, значимою та добровільною:

• Мовний доступ. Опитувальник, інформацію про Комітет ООН з прав дитини та опис процесу формування Загального коментаря було перекладено на українську.
• Простір для діалогу та питань-відповідей. На випадок, якщо у дітей виникнуть додаткові питання, а також для можливості надати зворотний зв’язок, було надано основний контакт, що використовується на час опитування, та український е-мейл, для уникнення мовних перешкод.
• Надання вибору. Всі мовні версії опитувальника (українською, англійською, французькою, іспанською) було поширено, аби діти могли обрати версію, яка відповідає їх можливостям та інтересам.

Залучення дітей до консультацій відбувалось декількома шляхами.

• Посилання на опитувальник було інтегровано в рамках вебсайту з прав дитини у статті, що присвячена Загальному коментарю №26,
• Опитувальник та інформація до нього була поширена через освітню спільноту, заклади освіти та дозвілля по всій Україні, громадські організації (спрямовані на захист дітей, сприяння участі дітей, а також ті, що спеціалізуються на правах людини та присвячені захисту екології),
• Опитувальник також було поширено через банер на сайті популярних серед підлітків онлайн-ігор. 

До чого закликають діти у своїх відповідях?

20 дітей з України взяли участь за 3,5 тижні поширення опитувальника.

Живучи у війні, діти продовжують думати та турбуватись про навколишнє середовище та закликати уряд до дій задля кращого майбутнього.

Багато хто висловив сподівання щодо кращого перероблювання та збільшення відновлювальної енергії. Діти висловлювали занепокоєння забрудненням океанів у світі, хоча безпосередньо в Україні таких немає.

Але ми всі пов’язані у цьому світі.

«У моєму місті занадто забруднене повітря, займатися активними видами спорту, такі як біг на великі дистанції, на вулиці просто неможливо: пересихають дихальні шляхи, горло, після пробіжки почувається сильний дискомфорт в області трахеї, бронхів, легень, стає боляче ковтати, з’являється свербіж у горлі, кашель і характерний свист…  Я перестав займатися спортом у себе в місті, адже боюся нашкодити своєму здоров’ю».

«Потрібно організовувати переробку сміття, не викидати відходи просто в океан, не можна дозволяти підприємцям зливати відходи з заводів в річки».

«Треба максимально обмежити використання горючих видів палива та нафтопродуктів. Більшість людей на планеті Земля мають перейти на електромобілі».

«Перехід усіх областей на 100% відновлюваної енергетики».

«Я б хотіла, щоб в моїй країні був впроваджений закон про сортування сміття, було більше пунктів його прийому, і щоб можна було здати пляшечки в магазинах, як у Європі».

Діти та молодь також використовували опитувальник, аби прокомунікувати інші занепокоєння – вони вимагали уваги до війни в Україні, зокрема відзначаючи її вплив на забруднення та шкоду навколишньому середовищу України.

Поліна Кликова. Активіст з прав дитини. Засновник вебресурсу childrenrights.info.